ОГЛАШАТИ, ША́Ю, ЄШ,
Оглашати, ша́ю, єш, сов. в. огласи́ти, шу, сиш, гл. = Оголошувати, оголосити.
1) Кожне стало оглашати звичний подарунок. Мкр. Н. 37.
2) Огласив я друком не одно вже своє й чуже компонування. К. (Хата, 1).
3) Огласили запорожці Брюховецького гетьманом. К. ЧР.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 35.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ОГЛАШАТИСЯ, ШАЮСЯ, ЄШСЯ, →← ОГЛАСИТИ, СЯ.